Зміна державно-правової системи та
проблема територіальної цілісності:
приклад Литви та Польщі.
Доповідь на семінарі
«Державно-правова система України: історія та сьогодення»
(29 квітня 2017 р.,
Київський національний університет
ім. Т. Г. Шевченка) Читати далі »
Століття тому націоналісти повинні були бути етатистами. Лише через державну централізацію старі імперії могли втримати вплив, а молоді національні держави закріпити своє існування. Читати далі »
Оскільки вороги України та невігласи невпинно намагаються атакувати в інформаційному просторі військово-патріотичні рухи, ми повторимо публікацію, якій вже декілька років.
Підпис Анни Ярославни – королеви Франції
Образним символом ідеології Українського Соціал-Nаціоналізму та організованого Соціал-Nаціоналістичного Руху є знак “Ідея Nації”, що являє собою монограмне поєднання літер І та N. Остання має традиційне для слов’янського (кириличного) алфавіта накреслення – з навскісною перекладиною, тобто таке що перебувало в ужитку до XVIII ст. (нинішньої форми літера N набрала лише відповідно до реформи Петра І 1707 – 1710 р.р., зі створенням так званого “гражданського шрифту”). Читати далі »
Українська Нація перебуває у революційних умовах і в умовах війни. Закінчення Майдану не означає закінчення революції. Революція триває доти — доки не досягнуто мети, які ставила перед собою революція. Відмова від цього постулату — визнання перемоги контрреволюції. Це перше, що потрібно запам’ятати. Читати далі »
Що таке Європа? Європеєць – хто він? З точки зору геополітики та історії, Європа, передовсім, визначається своїми кордонами. У центрі Європи розташоване “ядро”, утворене націями, які з часів Раннього Середньовіччя мали спільну історію. Багатовікова взаємодія цих націй нерідко супроводжувалась конфліктами.
Передовсім, мова йде про держави, що постали на уламках імперії Каролінгів та її довколишніх територій: про ті держави, які за Римським договором (1957) утворили так звану “Європу шести”. Далі ми бачимо, як вимальовується наступне коло, що включає в себе атлантичні і північні держави, Східну Європу і Балкани. Нарешті, третє коло привілейованих спілок простягається до Росії. Ми зараз говоримо зовсім не про політичний проект. Читати далі »
З другої половини ХХ століття «нація» стала чи не найбільш спірним терміном нашого лексикону. Її визначення почали пов’язувати, то з мовою, то з культурою, то з громадянством. Основна проблема таких трактувань в неправильному розумінні функціонування національного організму. Для того, щоб зрозуміти, чим є нація, варто насамперед зрозуміти з чого вона складається. Абсолютна більшість чомусь звикла вважати, що нація складається з людей. Це абсолютно не так. Це все одно як вважати, що стіна складається з цеглин, забуваючи при цьому, що цеглини без цементного розчину, що їх зв’язує, є не стіною, а купою. Зв’язки, які єднають людей для визначення нації є вирішальними. Предтеча українського націоналізму – Тарас Шевченко, дав універсальне визначення національного організму – як спільноти мертвих, живих і ще ненароджених. І між цими мертвими, живими й ще ненародженими цеглинами національного організму зв’язуючим цементом є кров. Читати далі »
Цього року влада влаштовувала надзвичайно пишні вшанування 1025-річчя хрещення Русі. Наші побратими з «Братства» натомість святкували альтернативну 1700-ту річницю «Готського» хрещення Батьківщини. Набагато менше народу наступного року святкуватиме 50-річчя проповіді Лева Силенка, з якої почалася історія української національної неорелігії – РУН-віри, та 80-річчя одкровення Володимира Шаяна, першого у ХХ столітті українського неоязичницького пророка. Релігія, щонайменше з середньовіччя була надзвичайно важливим фактором суспільного життя і майже до початку ХХ століття слугувала основним фактором національної ідентифікації. Втім абсолютизація релігійного питання нерідко ставала на перешкоді націоналістам у здобутті перемоги. Саме тому ми, українські соціал-націоналісти, маємо розставити всі крапки над «і» і в цьому питанні. Читати далі »